В моєму дитинстві жовті тюльпани росли тільки на подвір'ї, і то, сусідському). Бо моя бабуся, мамина матуся, і моя матуся свято вірили, що букет жовтих тюльпанів - до розлуки)).
Вже й не знаю, хто їм це наспівав — чи то пісня відома, чи бабусині подруги на лавці за вечірніми сємками. Але факт залишався фактом: жовті тюльпани в нашій хаті були під забороною.
Зате сусідка тітка Галя їх вирощувала без оглядки на забобони. "Та які розлуки? Це ж сонце в саду, а не квітка!" — казала вона і прикрашала свої грядки цими яскравими голландськими гостями. Я, мала дівчинка, завжди потай милувалася ними через паркан і думала: "Невже така краса може приносити щось погане?"
Роки минали, і от одного дня мені випала нагода подарувати жовті тюльпани. Було це на мамин ювілей. Якраз тоді, коли моя школа вирішила влаштувати виставку про квіти, і я довідалася, що у світі жовті тюльпани символізують зовсім інше — дружбу, щастя та нові починання. Ну як тут не змінити думку? І я вирішила ризикнути. Купила букет жовтих тюльпанів і вручила мамі. Вона, звісно, спершу здивувалася, але, почувши мою розповідь, розтанула: "Диви, як гарно! Мабуть, пора позбутися цих старих забобонів".
Цікаво, що на зміну нашому сімейному ставленню вплинуло і суспільство. Ті ж самі соцмережі, де зараз модно постити фото з квітами, зробили своє: жовті тюльпани почали з'являтися у весільних букетах, дарувалися на свята і просто так. "Тюльпани — це тюльпани, — казала тітка Галя, коли мама розповіла їй про зміну наших поглядів. — Ви ж самі знаєте, головне — що з душею подаровано".
Так от і сталося, що бабусині "розлуки" перетворилися на мамине "щастя". Тепер на подвір’ї і в нас є жовті тюльпани. І я, коли дивлюся на них навесні, думаю: от що значить вчасно подивитися на речі з іншого боку. ��
|