Я проходив співбесіду восени, і скажу чесно — переживав капець! Хоча в підсумку все виявилось простіше, ніж я собі накручував. Консул був доволі спокійний, не тиснув, питав нормальні речі: куди їду, навіщо, на скільки часу. Найважче було просто не хвилюватись і відповідати прямо, без зайвих історій. Найбільше людей валить саме нервовість, як на мене. Стояв у черзі — бачив кількох, хто плутався у відповідях і починав мимрити. А загалом, якщо логічно пояснити мету поїздки, проблем майже нема.
|