Чому ми так часто хочемо забути все, що трапилося в нашому житті? Чи це просто спосіб заблокувати біль, чи ми самі себе замикаємо в пастці спогадів? Чи можливе справжнє забуття, чи тільки тимчасова пауза, коли ми робимо вигляд, що нічого не сталося? А може, забуття — це більше, ніж просто втеча, це наш спосіб виживання? Тільки ось як визначити, коли саме забуття стає зрадою? Чи не дарма ми інколи залишаємо позаду ті моменти, які мали б залишити слід у нашому серці?
https://aviator-game.com.ua/35840-dorf-2.html
ДОРФ
