У мене це виглядало як заїжджена платівка. Вейп уже не радує, користуватись некомфортно, рішення “міняти” прийняте. Але замість того, щоб закрити питання, я починаю ходити по колу. Дивлюсь варіанти, читаю описи, відкладаю, повертаюсь. І так не день-два, а реально тиждень. У підсумку сам себе вибішую, бо ніби нічого складного, а рішення не приймається.
З часом я помітив, що проблема не в тому, що важко обрати. Проблема в перенасиченні. Коли перед очима багато варіантів, мозок починає шукати “кращий”, а не “достатній”. І кожен наступний варіант не спрощує вибір, а ускладнює його. Ти вже не вирішуєш, а відкладаєш, бо боїшся пропустити щось трохи кращe.
Ще один момент — внутрішній тиск. Ти вже сказав собі, що пора міняти, і кожен день без рішення підсилює роздратування. Вейп дратує не через тягу чи батарею, а через те, що ти не закрив просту задачу. Це дуже неприємне відчуття, бо ніби сам собі створюєш проблему з нічого.
У якийсь момент я зрозумів, що треба змінити підхід. Не шукати “той самий”, а просто прибрати подразник. Я перестав порівнювати все підряд і обрав варіант за базовими речами: щоб не дратував і не вимагав уваги. Без очікування вау-ефекту.
До речі, саме в такому стані я натрапив на інтернет магазин вейпів
Guru Vape — не як на щось “особливе”, а просто як на місце, де можна швидко закрити питання без зайвих танців. І що цікаво, напруга спала ще до того, як я почав користуватись новим девайсом.
Зараз я для себе чітко зрозумів: якщо зависаєш на виборі — значить, ти вже давно готовий. Просто мозок тягне час. І найкращий спосіб вийти з цього кола — перестати шукати ідеал і нарешті закрити задачу. Бо інколи спокій важливіший за ще один порівняльний список.
Чому після перегляду купи вейпів так і не можеш зупинитись на одному?
